Ось і все

Ось і все..тебе не має
Світ завмер, душа ридає
Як дитя
Наче вчора були разом
Боже, чим тебе образив
Що страждати заставляєш
Боже, як іі кохаю,
Де ж вона?

Справжній ангел, світле диво
Сенс мого життя, щасливим
Був...й ми були..були ми.
Поцілунки, що п'янили
Теплота обіймів щирих..
Чом минули? Розвели...

Мій роман на жаль дописаний уже
Знаю що була для мене над усе
Я збагнув закони світу й не прийняв
Цей страшний химерний дикий карнавал...
Жодну маску не одягну більше я
Лиш в коханні є найвищий сенс життя

© Ірина Бжезінська