Поселився смуток....

Поселився смуток

У моїм саду

Похилились трави

Не знайти бджолу.

Поселився смуток

Край мого вікна

Всохли усі квіти

Птаство не співа.

Поселився смуток

Вже і не один

Напускає чутки

В мій самотній дім.

Загортає ранки

У тужливий спів

І мене, мов бранку

Не пускає в сни.

Поселився смуток

І не проженеш

Тільки він і слуха...

Тільки й з ним - живеш

Смутку, мій коточку

Смутку, світе мій

Знову на сорочку

Взір кладу кривий.

Знову за тим смутком

Та й не видно дня...

Поселився смуток...

Радість геть пішла....

© Ірина Бжезінська