Рахуєм дні...

Рахуєм дні... розлук секунд мільярди
Трильйони відчаю, мільйони самоти
Роки тривожно кидаєм на плаху
Багнюк дорожніх, пострілів війни...

Там мінус двадцять, мінуси, як карма
Тут також мінус - свято, щастя, всі
Вже рік минув, я в клітці наче птаха
Колочусь в пруття, але ж де мені

Зламати цю систему, хижу, ницу
Підступну і жорстоку... Я слабка
І хочеться так просто зупинитись
Й кричати криком: досить, досить зла!

Вже досить нас калічити й вбивати!
Вже досить з нас глумитися за гріш!
Вже досить нашу землю розривати
Чужою мовою з новин, пісень, афіш!

Вже досить забирати, відбирати
У найслабкіших, хто не відповість.
Цькувати патріотів і солдатів
Вже досить, чуєте... бурлить у серці злість.

Рахуєм дні, світанки, ночі, зорі
Пече цей біль і спати не дає
У рідній хаті -  наче у неволі
У ріднім домі втратили своє!...


© Ірина Бжезінська