Як прикро коли падає зоря
Й бракує часу загадать бажанняКоли є карта...та шляху нема
І ніч навкруг ... і ця свіча ... остання
Коли здається, вибору нема
Й лишається лише скоритись доліКартати всіх... жалітись на життя
Й чекати сонця нового на сході
Так ні не час, не час іще, не час
За течією бистрою летіти стрімкоЛиш в боротьбі гартується душа
І буде хліб...коли стоїть тарілка
Це лиш туман що зникне як примара
Це лиш обман що правду не сховаМи ж молоді... та не шукаєм слави
А лиш життя...лиш кращого життя!