До тебе бігла, бігла… й
раптом зупинилась
Злякалась темпу змін.
Боюсь новин…
Нове завжди нас вабить,
наче диво.
Та що насправді стрінем?
Шляху згин.
Я просто мрію, як
звичайна жінка
Про затишок, турботу, про
дітей.
І гріє серце ця безмежна
ніжність
І сниться, як біжу я до
дверей
Тебе стрічати з дальньої
дороги…
Як довго йшов і певно
звіддаля
Відлунює у серці кожне
слово
Твій погляд вабить, аж
дрижить земля…
Тону в цих мріях і встаю
на ноги
Іду вперед, іду, лиш
почекай…
Мені б іще розвіяти
тривоги
І з серця вигнати оцю
сліпу печаль…
Ще трішки сил, натхнення
і удачі
Мені бракує…От, лиш
тільки мить
І я позаду залишу невдачі
І прийду в день, де буду
просто жить!
Немає коментарів:
Дописати коментар