Я бачив смерть… Від снайперської кулі
Упав й навік затих мій друг і брат…Спинилась мить між завтра і минулим
Шумів й свистів навкруг смертельний град
Спинився крик у висохшому роті
Спинились сльози в втомлених очахСпинилось серце… лиш лунали кроки
А хлопці падали … і падали навзнак
Страшний був ранок…постріли прицільні
Сміливі вчинки і незламний духДесятки вбитих … та ряди знов щільні
Тут кожен патріот і кожен – друг
Ми стоїмо, бо нація - єдина
Ми боремось, бо досить нас гнобитьМи українці, й в цьому наша сила
Держава наша вільно мусить жить!
Хвилина тиші в пам'ять про героїв
Їх заповіт був нам, він у серцяхВони життя віддали за свободу
Щоб ми могли нову весну стрічать!
Я бачив смерть … і знаю як вмирали
За Україну з прапором в рукахЇх чисті душі моляться над нами
А ми їх завжди будем памятать.
Слава героям! Вічна пам"ять!
© Ірина Бжезінська
Немає коментарів:
Дописати коментар