Поселився смуток
У моїм саду
Похилились трави
Не знайти бджолу.
Поселився смуток
Край мого вікна
Всохли усі квіти
Птаство не співа.
Поселився смуток
Вже і не один
Напускає чутки
В мій самотній дім.
Загортає ранки
У тужливий спів
І мене, мов бранку
Не пускає в сни.
Поселився смуток
І не проженеш
Тільки він і слуха...
Тільки й з ним - живеш
Смутку, мій коточку
Смутку, світе мій
Знову на сорочку
Взір кладу кривий.
Знову за тим смутком
Та й не видно дня...
Поселився смуток...
Радість геть пішла....
© Ірина Бжезінська
© Ірина Бжезінська