Спинила поступ.
Зупинила кроки.
Моє життя – це
вервичка із втеч.
Тепер лиш сором
розфарбує щоки…
Я загубилась.
Виходу нема.
Стомилась йти по
лабіринту долі.
Здається – все, я
своє віджила…
Лиш серце стукотить
іще поволі…
Знайди мене і руку
простягни.
Я загубилась.
Навколо – лиш морок
Знайди мене. Я
втрачена в журбі...
Або розсип землею
грішний порох!
Моєї тлінної душі,
І вічної, прекрасної
любові!
Усе, що не згорить
– бери!
Все решта -
відпусти по цій розмові…
Немає коментарів:
Дописати коментар