До мене підкрадався сум.
Він спогадами боляче жбурлявся
А потім – піднімав мене на глум!
Він то ховався, то виходив знову
Колов, щипав, крутив і підганяв!
Нагадував про ту сумну розмову...
Про смуток гостий й біль розчарувань.
Вже кілька днів цей сум не відпускає
То в хованки пограєм, то – в квача.
Вже кілька днів про тебе забуваю…
Згораю, мов запалена свіча…
Немає коментарів:
Дописати коментар