вівторок, березня 06, 2012

Мене вабить твоя зухвалість

Мене вабить твоя зухвалість

Твоя молодість, розум, шал.

Хай сьогодні це все – навзаєм

Та насправді – лиш карнавал…



Ми у різних живем епохах

Ти  - мов птах, у небес вишині.

Я привчити тебе хоч і можу,

Але краще  на волі живи…



Не боюсь я розваг і болі,

Та не вабить мене ця війна.

Почуття – вже не поле бою,

А довіра й проста тишина…



Тож лети, твої крила сильні

І підкорюй свої небеса!...

Я ж пишатимусь тим божевіллям

Що відчула,  як ти цілував…

Немає коментарів:

Дописати коментар