Так важко...

Так важко повірити в чудо,

Коли не у казці живеш.

Так важко пустити у душу,

Коли злість людська є без меж.

Так важко сказати всю правду,

Коли не цінують її.

Так важко поставити крапку,

Або проказати «Прости».

Так важко підтримати друга,

Коли так бракує нам слів.

Так важко прожити розлуку,

Як серце горить у вогні.

Так важко почути благання,

Коли стільки бруду навкруг.

Так важко відчути кохання,

Й не знати – хто ворог, хто друг?